Триматись за правила... Робити все так, щоб іншим подобалось і відчувати свою залежність від чиїхось думок. Ми живемо зі страхом : „а що подумають інші”.
Як це гнітить. Залишити усіх.

Клітка тримає в полоні. Клітка чужих думок, поглядів, посмішок. Сталева цікавість сторонніх ранить почуття.
Як позбавитись... втекти від світу. Не вдасться. Нажаль.
Змагатись до кінця за свою самотність. Мріяти, не вписуватись в правила. Робити дурниці. Сміятись в лице критиці. І бути собою...
Не існувати... Сховатись. Нехай збагнуть, що погляд вбиває, позбавляє права жити. Інтерес безжальний... А потім осуд, чи схвалення... Похитування голів в знак згоди – це те саме що оцінити, прикріпити бірку з ціною.
Невже життя і кожний вчинок, слово має свою ціну?